МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНТИТУТ ЕКОЛОГІЇ, ПРИРОДООХОРОНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ТУРИЗМУ ІМ. В. ЧОРНОВОЛА (ІЕПТ) Курсова робота: На тему: ОБРАЗ ДИТИНИ У ТВОРЧОСТІ ЧАРЛЗА ДІККЕНСА . Львів 2014 ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………….....стор. 3-7 РОЗДІЛ І. ОБРАЗ ДИТИНИ У РОМАНІ “ОЛІВЕР ТВІСТ”…стор. 8-14 РОЗДІЛ ІІ. ОБРАЗ ДИТИНИ У РОМАНІ “ДЕВІД КОПЕРФІЛД”… стор.15-22 ВИСНОВКИ………………………………………………………стор. 23-25 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………стор. 26 ВСТУП Чарлз Діккенс – письменник, один з найвідоміших представників реалізму. Він відкриває собою новий етап в історії класичного реалізму і є представником реалістичного роману, головним завданням якого було знайти в повсякденному житті конфлікти достатньої глибини, які могли показати справжнє обличчя сучасного суспільства.[ ] До англійського класичного реалізму належали також Дж. Остін, сестри Бронте, Е.Гаскел, В. Теккерей, Е. Троллоп, Б Дізраелі та ін. Творчість представників цього художнього напряму вирізняла широка палітра проблем, що піддавалися аналізу: психологічні прояви людських характерів, соціальне життя героїв, світ речей і природи. Представники цього напряму шукали не красу, а правду. Їх творчості притаманний більший аналітизм, чіткість і конкретність у висловлюваннях, жорстке руйнування ілюзій, тісний зв’язок з конкретною ситуацією і обставинами. Реалісти ХІХ ст. підкреслювали соціальну зумовленість суспільних взаємовідносин. Вони досліджували зв’язок людини і середовища, вплив влади та грошей на формування характерів. Творам представників класичного реалізму притаманні гуманізм та ідейність [ 9,58]. Реалізмові як напряму, який утвердився в літературі 30 – 40х років ХІХ ст., відповідала певна система жанрів: прозові жанри (роман, повість, фізіологічний нарис). У цей час реалізм набуває чітко визначених ознак, що дало підставу дослідникам назвати його класичним. Найбільш помітним представником англійського класичного реалізму є Чарлз Діккенс. Чарлз Діккенс відразу заявив про себе як письменник - урбаніст, твори якого читали представники всіх прошарків суспільства. Серед прихильників Ч. Діккенса можна знайти багато дітей, що не є дивним, адже “він є одним з тих письменників, які з чарівливою майстерністю вміють зображати долі дітей, їхні характери, внутрішній світ, глибину й різноманітність переживань, їхню зворушливу чуйність, інстинктивну неприязнь до брехні, лицемірства, фальші” [ 5, 231]. Головне, що допомогло Діккенсу стати письменником, людиною з невичерпною вірою в добро і справедливість, - це оптимізм і стійкість в умінні переносити життєві негаразди. А їх випало на долю родини Діккенсів чимало. Все, що потім ввійшло в його романи, було вистраждано, відчуто і оцінено самим письменником. У грудні 1833 р. у газеті «Манслі мегезін» було опубліковане його перше оповідання «Обід на Топлар-Вок», підписане іменем «Боз». Ім'я Боза дуже швидко зажило слави. Його оповідання 30-х pp. були об'єднані у збірці «Нариси Боза» («Sketches by Boz», 1836—1837). Вони привабили читача своєю дотепністю і влучністю характеристик; у них проявився демократизм автора, притаманний йому гумор, тонка спостережливість. Книжка складається із циклів: «Наш прихід», «Картинки з натури», «Лондонські типи», «Оповідання». Усі вони — про Лондон, про мешканців бідних кварталів великого міста. Діккенс намагався дати «замальовки справжнього життя і звичаїв». І він досяг успіхів в цьому, проявивши себе як письменник-урбаніст, знавець Лондона зі всіма властивими йому контрастами. Мальовничі описи багатолюдних зборищ — Грінвічського ярмарку, циркових вистав, спектаклю в театрі «Естлі». У нарисах містяться багато тем і образів майбутніх романів Діккенса, вони стали прологом до творчості Діккенса-романіста. Його перший роман ...